Холодна зима, не горять ліхтарі,
Країна страждає від болю,
Вони не військові, але на війні,
Свій фронт захищають стіною.

Тримають в забої свій фронт шахтарі,
Вугілля для ТЕЦ добувають,
Життям ризикують глибоко в землі,
А дрон на поверхні вбиває...

Великі міста без води і тепла,
Електрики дуже бракує,
Спішать комунальники - людям біда,
Без сну, відпочинку працюють...

Пожежники - руки в воді крижаній,
В той час як у пеклі самому,
Вогонь не чекає, хоч ще не відбій,
Гасити, без згадки про втому...

В "швидкій" допомогу дають лікарі,
Багато сьогодні роботи,
Ворожа ракета. Під'їзд на шматки,
В очах їх безодня скорботи.

Спішать рятувальники - знову приліт,
Крізь ніч, на авто ДеСеНеСа,
Один з них дізнався - по тілу озноб,
Сьогодні - це власна адреса...

3авал розбирають: крізь цегла, бетон,
Хтось жалібно охає, стогне,
Нема рідних вікон, все ніби крізь сон,
Сльоза у очах його сохне...

Дружина, дитина, чекали його,
Без нього і спати не йшли,
Беззвучно шепоче він: "Боже, за що?
Щоб тільки живими знайшли... "

Тут ззаду хтось каже: "Татусю, це ти?"
Він дивиться - сонечко ясне!
"Татусь не хвилюйся, ми з мамой цілі,
Були в бомбосховищі вчасно".

Вони не військові, але на війні,
Свій фронт захищають стіною,
Холодна зима, не горять ліхтарі...
Країни цивільні герої!